La OIT alerta de que 840.000 muertes al año son provocadas por riesgos psicosociales en el trabajo
Análisis del informe de la Organización Internacional del Trabajo: la lacra de las jornadas agotadoras, la sobrecarga organizativa, el acoso y la urgencia de erradicar la violencia laboral y la precariedad en las empresas.
Un demoledor informe de la Organización Internacional del Trabajo (OIT) ha puesto cifras a una realidad dramática que la patronal insiste en esconder bajo la alfombra: más de 840.000 personas mueren al año en el mundo como consecuencia directa de los riesgos psicosociales derivados del trabajo. Entornos laborales tóxicos, ritmos de producción asfixiantes, jornadas maratónicas, inseguridad contractual y episodios de acoso u hostigamiento no solo minan la salud mental de la clase trabajadora, sino que matan masivamente a través de infartos, derrames cerebrales, trastornos metabólicos y suicidios.
La magnitud de la sangría: sobrecarga, violencia y falta de descanso
El estudio revela que las patologías físicas derivadas del estrés y la tensión laboral constante causan estragos brutales en la población trabajadora. Detrás de estas cifras trágicas emergen factores de riesgo organizativos perfectamente identificables y evitables:
Basta de «resiliencia»: la prevención requiere atacar las causas organizativas
Un aspecto clave que subraya el informe de la OIT es que las intervenciones individuales impulsadas por las empresas —como talleres de «gestión del estrés» o cursos de resiliencia— son parches cosméticos totalmente ineficaces si no se modifican las condiciones de trabajo. Tratar de responsabilizar a la persona trabajadora de su propio colapso emocional mientras se mantienen plantillas mermadas, ritmos abusivos y salarios de miseria es una trampa intolerable.
La verdadera prevención de los riesgos psicosociales pasa necesariamente por cambios estructurales en la organización de las empresas: reparto justo de la carga de trabajo, reducción de la jornada laboral sin pérdida de salario, claridad en las funciones, eliminación de los turnos partidos destructivos y aplicación estricta de protocolos frente al acoso y la violencia laboral.
🌱 La postura de CGT: la salud mental y la vida de las plantillas no se negocian
Desde CGT denunciamos que las evaluaciones de riesgos psicosociales en la inmensa mayoría de las empresas son un mero trámite de papel mojado que la patronal ignora sistemáticamente para no tocar sus márgenes de beneficio. La sobrecarga laboral y el acoso no son «problemas individuales» ni debilidades de las trabajadoras y trabajadores; son el resultado directo de la voracidad empresarial y de un sistema de explotación que enferma y mata.
Exigimos evaluaciones psicosociales obligatorias, vinculantes y fiscalizadas por la representación sindical, incrementos de plantilla para frenar la sobrecarga de trabajo, sanciones severas para los mandos represores y el cumplimiento estricto del derecho a la desconexión digital y a jornadas dignas.
¡Nuestra salud mental y física no está en venta! ¡Frente al explotación y la violencia psicosocial: organización asamblearia en los centros de trabajo, control obrero y lucha sindical sin tregua!
Un rapport dévastateur de l’Organisation Internationale du Travail (OIT) a mis des chiffres sur une réalité dramatique que le patronat s’obstine à cacher sous le tapis : plus de 840 000 personnes meurent chaque année dans le monde en raison directe des risques psychosociaux liés au travail. Des environnements de travail toxiques, des rythmes de production asphyxiants, des journées à rallonge, l’insécurité contractuelle et des épisodes de harcèlement ou de brimades ne minent pas seulement la santé mentale de la classe travailleuse, ils tuent massivement par infarctus, accidents vasculaires cérébraux, troubles métaboliques et suicides.
L’ampleur du massacre : surcharge, violence et manque de repos
L’étude révèle que les pathologies physiques découlant du stress et de la tension professionnelle constante font des ravages brutaux au sein de la population active. Derrière ces chiffres tragiques émergent des facteurs de risque organisationnels parfaitement identifiables et évitables :
Assez de « résilience » : la prévention exige de s’attaquer aux causes organisationnelles
Un aspect clé souligné par le rapport de l’OIT est que les interventions individuelles encouragées par les entreprises — telles que les ateliers de « gestion du stress » ou les cours de résilience — sont des rustines cosmétiques totalement inefficaces si les conditions de travail ne sont pas modifiées. Essayer de faire porter la responsabilité de son propre effondrement émotionnel au salarié tout en maintenant des effectifs réduits, des rythmes abusifs et des salaires de misère est un piège intolérable.
La véritable prévention des risques psychosociaux passe nécessairement par des changements structurels dans l’organisation des entreprises : un partage équitable de la charge de travail, la réduction du temps de travail sans perte de salaire, la clarté des fonctions, l’élimination des horaires coupés destructeurs et l’application stricte de protocoles contre le harcèlement et la violence au travail.
🌱 La position de la CGT : la santé mentale et la vie des salariés ne se négocient pas
Depuis la CGT, nous dénonçons le fait que les évaluations des risques psychosociaux dans l’immense majorité des entreprises ne soient qu’une simple formalité de façade que le patronat ignore systématiquement pour préserver ses marges bénéficiaires. La surcharge de travail et le harcèlement ne sont pas des « problèmes individuels » ni des faiblesses des travailleurs et travailleuses ; ils sont le résultat direct de la voracité des employeurs et d’un système d’exploitation qui rend malade et tue.
Nous exigeons des évaluations psychosociales obligatoires, contraignantes et contrôlées par la représentation syndicale, des augmentations d’effectifs pour freiner la surcharge de travail, des sanctions sévères pour les managers répressifs et le strict respect du droit à la déconnexion numérique et à des horaires décents.
Notre santé mentale et physique n’est pas à vendre ! Face à l’exploitation et à la violence psychosociale : organisation assembléiste sur les lieux de travail, contrôle ouvrier et lutte syndicale sans répit !
A devastating report from the International Labour Organization (ILO) has put figures to a dramatic reality that employers persistently sweep under the rug: more than 840,000 people die worldwide every year as a direct consequence of psychosocial risks arising from work. Toxic work environments, suffocating production paces, marathon shifts, contractual insecurity, and episodes of harassment or bullying not only undermine the mental health of the working class, but massively kill through heart attacks, strokes, metabolic disorders, and suicides.
The magnitude of the carnage: overload, violence, and lack of rest
The study reveals that physical pathologies derived from constant stress and workplace tension wreak brutal havoc among the working population. Behind these tragic figures emerge organizational risk factors that are perfectly identifiable and avoidable:
Enough with “resilience”: prevention requires tackling organizational causes
A key aspect emphasized by the ILO report is that individual interventions promoted by companies — such as “stress management” workshops or resilience courses — are totally ineffective cosmetic patches if working conditions are not modified. Trying to blame workers for their own emotional collapse while maintaining depleted staffing levels, abusive paces, and poverty wages is an intolerable trap.
True prevention of psychosocial risks necessarily entails structural changes in company organization: fair distribution of workload, reduction of working hours without loss of pay, clarity in job roles, elimination of destructive split shifts, and strict enforcement of protocols against harassment and workplace violence.
🌱 CGT’s stance: the mental health and lives of workforces are not negotiable
At CGT we denounce that psychosocial risk assessments in the vast majority of companies are a mere rubber-stamp formality that employers systematically ignore to protect their profit margins. Workload overload and harassment are not “individual problems” or weaknesses of working men and women; they are the direct result of corporate voracity and an exploitation system that sickens and kills.
We demand mandatory, binding psychosocial assessments monitored by union representation, staff increases to halt work overload, severe penalties for repressive management, and strict compliance with the right to digital disconnection and decent working hours.
Our mental and physical health is not for sale! Against exploitation and psychosocial violence: assembly-based organization in workplaces, worker control, and relentless union struggle!
Um relatório demolidor da Organização Internacional do Trabalho (OIT) colocou números numa realidade dramática que a patronal insiste em esconder debaixo do tapete: mais de 840.000 pessoas morrem por ano no mundo como consequência direta dos riscos psicossociais decorrentes do trabalho. Ambientes de trabalho tóxicos, ritmos de produção asfixiantes, jornadas maratonianas, insegurança contratual e episódios de assédio ou perseguição não só minam a saúde mental da classe trabalhadora, como matam massivamente através de enfartes, derrames cerebrais, distúrbios metabólicos e suicídios.
A magnitude da carnificina: sobrecarga, violência e falta de descanso
O estudo revela que as patologias físicas derivadas do stresse e da tensão laboral constante causam estragos brutais na população trabalhadora. Por trás destas cifras trágicas emergem fatores de risco organizativos perfeitamente identificáveis e evitáveis:
Chega de «resiliência»: a prevenção requer atacar as causas organizativas
Um aspeto fundamental sublinhado pelo relatório da OIT é que as intervenções individuais impulsionadas pelas empresas — como ateliers de «gestión de stresse» ou cursos de resiliencia — são remendos cosméticos totalmente ineficaces se as condições de trabalho não forem modificadas. Tentar responsabilizar a pessoa trabalhadora pelo seu próprio colapso emocional enquanto se mantêm equipas reduzidas, ritmos abusivos e salários de miséria é uma armadilha intolerável.
A verdadeira prevenção dos riscos psicossociais passa necessariamente por mudanças estruturais na organização das empresas: repartição justa da carga de trabalho, redução da jornada laboral sem perda de salário, clareza nas funções, eliminação dos turnos partidos destrutivos e aplicação estrita de protocolos contra o assédio e a violência laboral.
🌱 A postura da CGT: a saúde mental e a vida das equipas não se negociam
A partir da CGT denunciamos que as avaliações de riscos psicossociais na imensa maioria das empresas são um mero trâmite de papel molhado que a patronal ignora sistematicamente para não tocar nas suas margens de lucro. A sobrecarga laboral e o assédio não são «problemas individuais» nem fragilidades das trabalhadoras e trabalhadores; são o resultado direto da voracidade empresarial e de um sistema de exploração que adoece e mata.
Exigimos avaliações psicossociais obrigatórias, vinculativas e fiscalizadas pela representação sindical, aumentos de pessoal para travar a sobrecarga de trabalho, sanções severas para as chefias repressoras e o cumprimento estrito do direito à desconexión digital e a jornadas dignas.
A nossa saúde mental e física não está à venda! Perante a exploração e a violência psicossocial: organização assemblear nos locais de trabalho, controlo operário e luta sindical sem tréguas!
Un rapporto devastante dell’Organizzazione Internazionale del Lavoro (ILO) ha dato cifre a una realtà drammatica che i datori di lavoro insistono nel nascondere sotto il tappeto: più di 840.000 persone muoiono ogni anno nel mondo come conseguenza diretta dei rischi psicosociali derivanti dal lavoro. Ambienti di lavoro tossici, ritmi di produzione asfissianti, orari di maratona, precarietà contrattuale ed episodi di molestie o stalking non solo minano la salute mentale della classe lavoratrice, ma uccidono massicciamente attraverso infarti, ictus, disturbi metabolici e suicidi.
La portata della strage: sovraccarico, violenza e mancanza di riposo
Lo studio rivela che le patologie fisiche derivanti dallo stress e dalla tensione lavorativa costante causano devastazioni brutali nella popolazione lavoratrice. Dietro queste cifre tragiche emergono fattori di rischio organizzativi perfettamente identificabili ed evitabili:
Basta con la «resilienza»: la prevenzione richiede di attaccare le cause organizzative
Un aspetto chiave sottolineato dal rapporto dell’ILO è che gli interventi individuali promossi dalle aziende — come laboratori di «gestione dello stress» o corsi di resilienza — sono toppe cosmetiche totalmente inefficaci se le condizioni di lavoro non vengono modificate. Cercare di addossare la responsabilità del proprio crollo emotivo al lavoratore mantenendo organici ridotti, ritmi abusivi e salari da fame è una trappola intollerabile.
La vera prevenzione dei rischi psicosociali richiede necessariamente cambiamenti strutturali nell’organizzazione delle aziende: equa ripartizione del carico di lavoro, riduzione dell’orario di lavoro senza perdita di salario, chiarezza nelle mansioni, eliminazione dei turni spezzati distruttivi e applicazione rigorosa di protocolli contro le molestie e la violenza sul lavoro.
🌱 La posizione della CGT: la salute mentale e la vita dei lavoratori non si negoziano
Dalla CGT denunciamo che le valutazioni dei rischi psicosociali nella stragrande maggioranza delle aziende sono una mera formalità di carta bagnata che il datore di lavoro ignora sistematicamente per non intaccare i propri margini di profitto. Il sovraccarico di lavoro e le molestie non sono «problemi individuali» né debolezze delle lavoratrici e dei lavoratori; sono il risultato diretto della voracità aziendale e di un sistema di sfruttamento che fa ammalare e uccide.
Esigiamo valutazioni psicosociali obbligatorie, vincolanti e controllate dalla rappresentanza sindacale, aumenti di organico per frenare il sovraccarico di lavoro, sanzioni severe per i dirigenti repressivi e il rigoroso rispetto del diritto alla disconnessione digitale e a orari dignitosi.
La nostra salute mentale e fisica non è in vendita! Di fronte allo sfruttamento e alla violenza psicosociale: organizzazione assembleare nei luoghi di lavoro, controllo operaio e lotta sindacale senza tregua!
Докорінна та нищівна звітність Міжнародної організації праці (МОП) оцифрувала драматичну реальність, яку роботодавці наполегливо намагаються приховати: понад 840 000 людей щорічно гинуть у всьому світі внаслідок прямих наслідків психосоціальних ризиків на робочому місці. Токсичне робоче середовище, виснажливі темпи виробництва, марафонські робочі зміни, договірна непевність та епізоди цькування й домагань не лише підривають психічне здоров’я робітничого класу, але й масово вбивають через інфаркти, інсультики, метаболічні розлади та самогубства.
Масштаби трагедії: перенавантаження, насильство та брак відпочинку
Дослідження показує, що фізичні патології, спричинені постійним стресом та напругою на роботі, завдають нищівних ударів по працездатному населенню. За цими трагічними цифрами ховаються чітко ідентифіковані та усувні організаційні фактори ризику:
Досить «стійкості»: профілактика вимагає усунення організаційних причин
Ключовим аспектним підкресленням звіту МОП є те, що індивідуальні заходи, які просуваються компаніями — як-от семінари з «управління стресом» чи курси стійкості — є абсолютно неефективними косметичними пластирями, якщо умови праці залишаються незмінними. Намагання покласти відповідальність за власний емоційний зрив на самого працівника при збереженні скорочених штаттів, кабальних темпів та злиденних зарплат є неприпустимою пасткою.
Справжня профілактика психосоціальних ризиків обов’язково передбачає структурні зміни в організації роботи підприємств: справедливий розподіл робочого навантаження, скорочення робочого часу без зниження заробітної плати, чіткість обов’язків, скасування руйнівних розірваних змін та суворе дотримання протоколів проти домагань і насильства на роботі.
🌱 Позиція CGT: психічне здоров’я та життя колективів не підлягають обговоренню
Ми в CGT засуджуємо те, що оцінки психосоціальних ризиків у переважній більшості компаній є лише паперовою формальністю, яку роботодавці систематично ігнорують, щоб захистити свої прибутки. Перенавантаження на роботі та булінг — це не «індивідуальні проблеми» чи слабкість працівників; це прямий результат корпоративної жадібності та експлуататорської системи, яка калічить і вбиває.
Ми вимагаємо обов’язкових, обов’язкових до виконання та контрольованих профспілками психосоціальних оцінок, збільшення штатів для зупинення перенавантаження, суворих покарань для репресивних керівників та суворого дотримання права на цифрове відключення та гідний робочий час.
Наше психічне та фізичне здоров’я не продається! Проти експлуатації та психосоціального насильства: самоорганізація на робочих місцях, робітничий контроль та невтомна профспілкова боротьба!
أصدرت منظمة العمل الدولية (ILO) تقريراً مدمراً يضع بالأرقام واقعاً مأساوياً يصر أصحاب العمل على إخفائه تحت السجاد: أكثر من 840 ألف شخص يوتون سنوياً حول العالم نتيجة مباشرة للمخاطر النفسية والاجتماعية الناجمة عن العمل. إن بيئات العمل السامة، وتيرة الإنتاج الخانقة، الساعات الطويلة، انعدام الأمن الوظيفي، وحوادث التحرش أو المضايقة لا تقوض الصحة النفسية للطبقة العاملة فحسب، بل تقتل بشكل جماعي من خلال النوبات القلبية، والسكتات الدماغية، والاضطرابات الأيضية، والانتحار.
حجم المأساة: عبء العمل المفرط، العنف ونقص الراحة
كشف الدراسة أن الأمراض الجسدية الناجمة عن الإجهاد والضغط المستمر في العمل تحدث دماراً وحشياً بين السكان العاملين. وراء هذه الأرقام المأساوية تبرز عوامل خطر تنظيمية قابلة للتحديد والتجنب تماماً:
كفى من «الصمود»: تتطلب الوقاية معالجة الأسباب التنظيمية
أكد تقرير منظمة العمل الدولية على جانب رئيسي وهو أن التدخلات الفردية التي تروج لها الشركات — مثل ورش عمل «إدارة الإجهاد» أو دورات الصمود — هي ترقيعات تجميلية عديمة الفائدة تماماً إذا لم تُعدل ظروف العمل. إن محاولة تحميل العامل المسؤولية عن انهياره العاطفي مع الحفاظ على طواقم عمل منقوصة، وإيقاعات مسيئة، وأجور زهيدة هي فخ لا يغتفر.
إن الوقاية الحقيقية من المخاطر النفسية والاجتماعية تستلزم بالضرورة إجراء تغييرات هيكلية في تنظيم الشركات: التوزيع العادل لعبء العمل، تقليل ساعات العمل دون تخفيض الأجور، وضوح المهام، القضاء على المناوبات المتقطعة المدمرة، والتطبيق الصارم لبروتوكولات مكافحة التحرش والعنف في العمل.
🌱 موقف CGT: الصحة النفسية وحياة الموظفين غير قابلة للمساومة
نحن في نقابة CGT ندين حقيقة أن تقييمات المخاطر النفسية والاجتماعية في الغالبية العظمى من الشركات هي مجرد إجراء شكلي حبر على ورق يتجاهله أصحاب العمل بشكل منهجي لعدم المساس بهوامش أرباحهم. إن عبء العمل المفرط والتحرش ليسا «مشاكل فردية» ولا ضعفا لدى العمال؛ بل هما النتيجة المباشرة لجشع الشركات ونظام استغلال يمرض ويقتل.
نحن نطالب بتقييمات نفسية واجتماعية إجبارية وملزمة وتخضع لرقابة التمثيل النقابي، وزيادة الطواقم لوقف عبء العمل الزائد، وفرض عقوبات صارمة على الإدارات القمعية، والالتزام الصارم بحق الانفصال الرقمي وساعات العمل الكريمة.
صحتنا النفسية والجسدية ليست للبيع! في مواجهة الاستغلال والعنف النفسي والاجتماعي: التنظيم الجمعي في أماكن العمل، الرقابة العمالية والنضال النقابي بلا هوادة!